A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Врадіївська селищна рада
Миколаївської області

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 Широко розкинулись безмежні степи Північного Причорномор`я. Тут, на цій родючій, щедрій землі, на півночі Миколаївської області розташувалось селище  Врадіївка – один з найчарівніших куточків півдня України.

Терени сучасної Врадіївки заселялися з другої половини XVIII століття. В тутешні степи від поміщицького гніту втікали селяни з багатьох українських губерній російської імперії. Після звільнення земель з-під влади Османської імерії 1787–1791 рр., у межиріччі Південного Бугу та Дністра почалося швидке освоєння цих земель. За підтримки дворянина, відставного вахмістра Врадія біля витоків річки Бакшала протягом кількох років, оселилось 60 родин . За селом закріпилася назва Врадіївка (пізніше Велика Врадіївка). В 1802 році за 18 км від неї Врадій отримав спадщину у володіння 500 десятин землі та заснував село Малу Врадіївку. Населення Великої Враіївки швидко зростало за рахунок селян, котрі втікали з Правобережної та Лівобережної України, з центральних губерній Російської імперії, а також переселенців з Молдавії. 1806 року в село нараховувало 118 дворів з населенням 446 осіб .

Велика Врадіївка входила до Балтського повіту Подільської губернії. Попри родючі землі, тривалий час населення займалося переважно скотарством, зокрема вівчарством.

В 1820 році в селі, яке на той час було волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії, мешкало 1428 осіб .

З 1840 році Велика Врадіївка увійшла до числа військових поселень. Під наглядом вахмістрів селяни працювали на полях, займались ремеслами — теслярське, бондарне, ковальське, та шиттям.

Після ліквідації в 1857 році військових поселень мешканці Великої Врадіївки знову були зараховані до державних селян. За даними на 1859 рік у сільському південному поселенні Велика Врадіївка мешкало 3016 осіб (1509 чоловіків та 1507 жінок), налічувалось 472 дворових господарства, існувала православна церква[3].

Відповідно до закону від 24 листопада 1866 року, про поземельний устрій державних селян за врадіївчанами збереглись усі землі, котрі перебували у їхній власності, за це селяни мали вносити в казну щорічну плату — так звану державну оброчну данину. На основі закону від 12 червня 1886 року земля перейшла у повну власність селян, однак за це селяни мусили протягом 44 років виплачувати викуп. Станом на 1886 рік у колишньому державному селі мешкало 3553 особи, налічувався 721 двір, існували православна церква, лікарня, школа, 4 лавки, раз на місяць відбувались базари.

Скасування кріпацтва прискорило розвиток капіталістичних відносин в сільському господарстві. Подальшому економічному розвитку сприяло будівництво в другій половині XIX ст. залізничної лінії Балта — Єлисаветград, котра пролягла поблизу села. Виникла станція Врадіївка.

На початок XX століття у Великій Врадіївці мешкало 6957 осіб.

Перша земельна школа на 45 місць відкрилася в 1886 році. З часом почало діяти міністерське двокласне училище. Діяла церковно-приходська однокласна школа. В цих навчальних закладах в 1897 році навчалось 140 дітей. В 1890 році теслярські та ковальські вироби виставлялись на сільськогосподарській виставці в Херсоні.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7101 особи (3576 чоловічої статі та 3525 — жіночої), з яких 6399 — православної віри.

З 1920 року Врадіївка була волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії, у 1923 році стає районним центром Миколаївської області.

Врадіївка славиться своїми бойовими та трудовими традиціями, вагомий внесок  внесли наші земляки в Перемогу над фашизмом: 12 Героїв Радянського Союзу та 4 повних кавалери Ордена Слави – ось найкраща та найвагоміша оцінка мужності та відданості врадіївчан рідній землі.

На сьогоднійшій день Врадіївка – це сучасне, найбільше за чисельністю селище міського типу на Миколаївщині. У селищі розташовано дві загальноосвітні школи та районна гімназія, є три дошкільні навчальні заклади, дитяча музична школа, краєзнавчий музей, бібліотека, районний будинок культури, будинок дитячої творчості, дитяча юнацька спортивна школа, стадіон.

Природа наділила наш край чудовими краєвидами. Але найбільшу окрасу селища становлять врадіївчани з їх вмілими руками, багатющою фантазією та прагненням до прекрасного. Їх садиби та присадибні ділянки відрізняються зовнішньою красою та охайністю, гармонією з навколишньою природою.

Самі ж врадіївчани талановиті, працьовиті та наполегливі люди. Завдяки їх творчій праці наше селище кращає з року в рік, його вулиці стають  привабливішими, а садиби ошатнішими.


Історичні фото

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь