Дяченко Дарія Григорівна - активна учасниця організації "Партизанська Іскра", Герой Радянського Союзу.
Дяченко Дарія Григорівна - народилася 2 квітня 1924 року в селі Кумарі Врадіївського району Першомайської округи Одеської губернії УСРР (нині — Миколаївська область) в селянській родині. Українка.
До кінця 1939 року мешкала у селищі Врадіївка, де її батько працював працював головою виконкому Врадіївської районної ради. Наприкінці 1939 року батько — Григорій Дяченко — був відряджений до Західної України, де його обрали головою Пустомитівського райвиконкому Львівської області. На самому початку 1940 року він перевіз туди свою сім'ю. Друге півріччя 1939—1940 навчального року Даша навчалась у 8 класі однієї з шкіл Львова, а у 1940—1941 навчальному році — в 9 класі школи в Пустомитах.
З початком німецько-радянської війни разом з матір'ю евакуювалась до бабусі в село Новоандріївку Врадіївського району Одеської області (нині — Первомайського району Миколаївської області). Після окупації села німецькими і румунськими військами Даша зайняла активну позицію незгоди з їх діями, відкрито засуджувала «новий порядок», декрет про створення Трансністрії, накази та розпорядження нової влади. На початку 1942 року Даша Дяченко стає активною учасницею підпільної комсомольської організації "Партизанська Іскра". Здійснювала зв'язок організації з партизанськими загонами сусідніх районів, керувала Новоандріївською підпільною групою, вела радянську пропаганду серед населення, брала участь у бойових операціях, відзначаючись безстрашністю і хоробрістю.
1 березня 1943 року Даша Дяченко була заарештована до Голтянської в'язниці за звинуваченням у підпільній діяльності. Пробувши в Голті близько двох тижнів, Даша була переведена до Тирасполя, де відбувся суд. ЇЇ засудили до 25 років каторжного ув'язнення.
Товариші намагались визволити Дашу з в'язниці шляхом викупу. Для цього було зібрано кошти в сумі 6 тисяч марок. Ці гроші через надійну людину передали румунському солдату, який вартував ув'язнених. Проте цього солдата було заарештовано і розстріляно, Дашу перевели в концентраційний табір. Але це тривало недовго, вона захворіла на туберкульоз і її знову перемістили до в'язниці.
З наближенням радянських військ у Тираспільській в'язниці відбулась невдала спроба підняти повстання, внаслідок чого частині в'язнів вдалося втекти. А 2 квітня 1944 року Даша Дяченко була розстріляна в Тирасполі разом із іншими ув'язненими. Місце її поховання невідоме.
