Біологічна безпека та біологічний захист населення
З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та у разі виникнення біологічних загроз Первомайське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надає інформацію для населення Врадіївської територіальної громади щодо запобігання виникненню біологічної загрози та біологічного захисту населення, тварин і рослин.
Біологічний захист населення, тварин і рослин включає:
1) своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
2) прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;
3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;
4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;
6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;
7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;
8) інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.
Біологічний захист населення, тварин і рослин додатково включає встановлення протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів та їх дотримання суб’єктами господарювання, закладами охорони здоров’я та населенням.
Повноваження органів місцевого самоврядування (далі ОМС) у сфері захисту населення від інфекційних хвороб стаття 5 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року №1645-ІІІ забезпечують проведення:
- профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт;
- здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків;
- забезпечують участь у боротьбі з інфекційними хворобами закладів та установ охорони здоров'я усіх форм власності, а також вдосконалення мережі спеціалізованих закладів та установ охорони здоров'я, діяльність яких пов'язана із захистом населення від інфекційних хвороб;
- забезпечують доступність і безоплатність надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
- забезпечують відповідно до законодавства громадян пільгових категорій
лікарськими засобами та виробами медичного призначення для лікування і профілактики інфекційних хвороб;
- вирішують інші питання у межах повноважень, визначених законом.
ОМС забезпечують взаємодію з оперативно-черговими (черговими, диспетчерськими) службами, територіальними органами ДСНС, поліції, територіальними органами центральних органів виконавчої влади (далі ОВВ) їх силами у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Захист населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин і людей (зооантропонозних інфекцій) забезпечується:
- проведенням ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних, профілактичних і протиепідемічних заходів під час догляду за тваринами, виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва;
- переробки та реалізації продукції тваринництва, дотриманням усіма господарюючими суб'єктами вимог ветеринарних, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм;
- контролем органів місцевого самоврядування за їх дотриманням.
З метою запобігання виникненню та поширенню зооантропонозних інфекцій серед людей ОМС та територіальними органами центральних затверджують :
- комплексні програми і плани профілактики та боротьби з цими інфекціями (карантинування);
- правила утримання тварин у домашніх умовах, виділяють і облаштовують на територіях населених пунктів місця для їх вигулювання, забезпечують відлов, тимчасове утримання та регулювання чисельності бродячих тварин;
- систематичне проведення дератизації на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах.
Карантин це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;
Організація та контроль за дотриманням встановленого карантину та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів покладаютється на територіальні ОВВ та ОМС.
В умовах карантину відповідно до статті 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» залучаються:
- підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;
- установлюється особливий режим в’їзду, виїзду на території карантину та
окремих адміністративно-територіальних одиниць громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності - проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
- запроваджуються більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- установлюється особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
- створюється на в’їздах, виїздах на території карантину та окремих адміністративно-територіальних одиниць, що знаходяться на території карантину, контрольно-пропускні пункти, залучається в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.
ОМС при взаємодії з територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба) забезпечує достовірне інформування ОМС та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях що належать до сфери управління.
Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право залучати в установленому порядку до участі у проведенні карантинних заходів, наданні практичної допомоги в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів, працівників органів місцевого самоврядування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»
За участю ОМС територіальними органами Держпродспоживслужби здійснюється:
Щодо контролю за водопостачанням:
- перевірки об’єктів систем водопостачання щодо дотримання ними вимог протиепідемічних заходів, зокрема стосовно дотримання режиму охорони господарської діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів питного водопостачання;
- перевірки правил експлуатації систем питного водопостачання, встановлених режимів їх роботи, правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді;
- контроль за якістю питної води, вимог законодавства щодо здійснення виробничого контролю за якістю та безпечністю питної води на об’єктах водопостачання тощо;
- комісійні перевірки, виробничий лабораторний контроль за якістю питної води, якістю очистки стічних вод, забезпечення необхідного запасу реагентів, засобів знезараження тощо.
Щодо контролю харчових продуктів:
- ОМС спільно з представниками територіальних органів
Держпродспоживслужби здійснюють комісійні обстеження закладів загальної середньої освіти;
- ОМС вправі у разі виявлення продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це територіальні органи Держпродспоживслужби відповідно до Закон України
«Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ.
Щодо захисту тварин:
- служба ветеринарної медицини територіальних органів Держпродспоживслужба свою діяльність щодо захисту тварин проводять у взаємодії з ОМС, підприємствами, установами, організаціями та громадянами та державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (далі ДНПК) при місцевих селищних радах відповідно до частини другої та шостої статті 9 Закону України “Про ветеринарну медицину”.
Рішення ДНПК є обов’язковими для виконання ОМС.
1. У разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ ДНПК визначає кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності – і зони спостереження.
2. Органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби.
При в’їзді в інфіковану та буферну зони виставляються охорона, карантинні ветеринарні пости та знаки, які вказують на обов’язковий об’їзд карантинної зони, а за рішенням ДНПК і при в’їзді в зону спостереження. Облаштування карантинних ветеринарних постів здійснюється за участю органів місцевого самоврядування.
Щодо неякісної та небезпечної продукції
- вимоги до підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції своєчасно інформувати органи місцевого самоврядування, а також населення через засоби масової інформації про аварії та екстремальні ситуації на підприємстві;
- переробка, утилізація, знищення або подальше використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, власник якої невідомий ОМС після одержання відповідного висновку спеціально уповноважених органів виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів місцевих бюджетів переробку, утилізацію, знищення або подальше використання цієї продукції
- ОМС вживають заходів до встановлення власника неякісної та небезпечної продукції, який зобов'язаний відшкодувати всі витрати, пов'язані з переробкою, утилізацією, знищенням або подальшим використанням цієї продукції.
Щодо захисту рослин:
Органи місцевого самоврядування віднесено до органів, що здійснюють державну політику у сфері захисту рослин відповідно до статті 7 Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року №180-ХIV:
- особливий режим захисту рослин вводиться на території населеного пункту, району у разі масового розвитку і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів і потреби в додаткових заходах та ресурсах щодо їх локалізації і ліквідації;
- уразі масового розвитку і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів головні державні фітосанітарні інспектори (або їх заступники) упродовж однієї доби після виявлення масового поширення особливо небезпечних шкідливих організмів вносять подання про запровадження особливого режиму захисту рослин до відповідного органу місцевого самоврядування, територія особливого режиму захисту рослин встановлюється у межах населеного пункту, району відповідним ОМС;
- орган, який прийняв рішення про запровадження або зняття особливого режиму захисту рослин, негайно повідомляє про це підприємства, установи та організації, розташовані на відповідній території, і громадян, які проживають на цій території.
На території з особливим режимом захисту рослин здійснюються такі заходи:
- знешкодження особливо небезпечних шкідливих організмів;
- залучення та використання державних ресурсів (наукових, матеріальних тощо), а також ресурсів підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян для локалізації і ліквідації особливо небезпечних шкідливих організмів з попереднім відшкодуванням їм понесених ними витрат; інші заходи;
- державні фітосанітарні інспектори зобов’язані своєчасно інформувати ОМС про фітосанітарний стан, строки та методи проведення захисних заходів;
- вносити упродовж однієї доби до органу місцевого самоврядування подання про запровадження особливого режиму та відповідних заходів захисту рослин.
Права та обов’язки громадян у сфері цивільного захисту
Відповідно до стаття 21 «Кодекс цивільного захисту України» від 2 жовтня 2012 року №5403-VI громадяни України мають право на:
1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
Громадяни України зобов’язані:
1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;
5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;
7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій користуються тими самими правами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Оповіщення населення у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з біологічним ризиком і небезпекою, спричинених поширенням біологічних патогенних агентів, зокрема збудників інфекційних хвороб, здійснюється відповідно до вимог пункту 13 Положення про функціональну підсистему та пункту 28 «Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733.
Інформування населення з питань запобігання виникненню біологічних загроз та біологічного захисту здійснюється за допомогою різних каналів комунікацій, зокрема:
1) на офіційних веб-сайтах центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
2) у медіа;
3) у соціальних мережах;
4) у закладах охорони здоров’я.
Первомайське районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
