У Врадіївській дитячій музичній школі відбувся захід для матерів загиблих воїнів громади
Жінка і війна… яке поєднання може бути більш протиприродним? Жінка, яка дарує життя і війна, яка забирає це життя, єдине і неповторне…
4 березня 2025 року у Врадіївській дитячій музичній школі відбувся захід для матерів загиблих воїнів громади, за участі відділу культури, мистецтва і туризму та відділу соціального захисту Врадіївської селищної ради. У глядацькому залі були присутні жінки, серця яких, назавжди оповиті болем…це матері, дружини, сестри, доньки наших Героїв – небесних янголів.
Зі словами вдячності за гідне виховання синів, які стали гордістю нації та віддали життя заради незалежності України, до матерів звернувся селищний голова Микола Москаленко. «Ваші рани та сердечний біль час не лікує. Ми не маємо можливості повернути загиблих оборонців України до життя. Але нам під силу висловити Вам, дорогі матері наших захисників, шану за те, що виховали справжніх Героїв, готових віддати своє життя задля мирного неба над вільною Україною”, - зазначив Микола Леонідович. Схиливши голови, присутні вшанували пам'ять усіх воїнів, які загинули за нашу незалежність та свободу.
Мистецьку атмосферу для глядачів створювали викладачі та учні Врадіївської дитячої музичної школи. У дні важких випробувань музика наповнює світлом, об’єднує, надихає, примножує силу духу. Всім відомо, що українська пісня — це код нашого народу. Кожен художній номер концерту передавав велику любов до України, вселив віру у краще і світле майбутнє! Ведучі програми – представники Врадіївського будинку культури – вплітали в канву концерту слова гордості за наш незламний народ і Героїв-захисників, сповнені болю та суму рядки про горе і втрати у дні війни, полеглих синів та дочок України. Зворушлива мить – вручення гостям весняних квітів та подарунків, зроблених своїми руками, від вихованців Дитячого будинку творчості.
Гірко, образливо, важко на душі, бо йдуть від нас кращі з кращих, в розквіті сил, повні надій і планів. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам'ять, розуміння, що ці жертви були не марні. Вони загинули в ім’я життя інших, в ім’я спокою і миру на нашій землі.